«Східний палац»
межа Х–ХІ ст.

 

Залишки споруди розташовано над урвищем північної частини Старокиївської гори, за 20 м від Десятинної церкви. Вочевидь, разом з нею, «Південним» та «Західним» «палацами» в давньоруський час була частиною храмово-палацового комплексу київського Дитинця.
Знайдено залишки мурування фундаментів із плінфи й залізистого пісковику.
За результатами археологічних досліджень пам’яток Старокиївської гори останніх років, будівля була споруджена одночасно з Десятинною церквою.
Будівля являла собою кам’яну споруду з дерев’яними перекриттями, оздоблену архітектурними деталями з мармуру й пірофілітового сланцю, фресками та, можливо, мозаїкою.
Знайдено залишки стіни завдовжки 21 м та фундаменти чотирьох поперечних стін, які збереглися на довжину 5–10 м.
На рівні підлоги виявлені рештки дерев’яного перекриття – обгорілі колоди та дошки.
У руїнах знайдено фрагменти керамічного посуду, керамічних плиток, оздоблювальних елементів з мармуру та пірофілітового сланцю, тиньку з фресковим розписом, смальти.
Східну частину «палацу» прорізала велика братська могила киян, які загинули під час Батиєвої навали 1240 р.
Палац був досліджений В. Хвойкою (1907–1908 рр.), Ф. Мовчанівським (1936 р.), М. Каргером (1939 р.), П. Толочком (1966 р.)
На наш час рештки фундаментів зруйновані через зсуви.

 


Джерела:

1. Каргер М.К. Древний Киев. – Москва; Ленинград, 1961. – Т. 2. – С. 59–67.
2. Звід Історії пам’яток Києва.  Київ; Львів, 1999. – Ч. 1.
3. Ёлшин Д.Д. О «монументальной архитектуре» Киева в X в. // Диалог культур и народов средневековой Европы. К 60-летию со дня рождения Евгения Николаевича Носова. – Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2010. – С. 151–164.
4. Комар О., Козюба В. Братські могили 1240–1241 років біля Десятинної церкви // Opus mixtum. – 2016. – № 4. – С. 122–138.
5. Хвойка В.В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (по раскопкам). – Київ, 2008. – С. 85–88, 142, 143.