До 200‒річчя від дня народження Григорія Чугаєвича

30 листопада 2023 року
в Музеї історії Десятинної церкви відбувся

Круглий стіл «Візуальна історія київських памʼяток:

до 200‒річчя від дня народження

одного з перших київських фотографів

Григорія Чугаєвича»

У доповідях провідного наукового співробітника музею Тетяни Ананьєвої «Візуальні джерела та фотографічний спадок професора Г. Чугаєвича (1822 ‒ ?) та завідувачки науково-експозиційного відділу «Київ другої половини XVII ‑ початку XX ст.» Музею історії міста Києва Ольги Друг «Погляд з минулих епох: з історії київської фотографії та фотографів» було розглянуто історію становлення київської фотографії, пов’язану з іменами фотографів-аматорів, які залишили сотні світлин, що зберегли візуальний образ Києва та є важливим історичним джерелом для збереження пам'яті про минуле нашого міста, реставрації і відтворення пам'яток історії та архітектури, які з часом зазнали руйнування або значних змін. Одним з перших київських фотографів був професор Університету Святого Володимира Григорій Чугаєвич.

У доповідях було розглянуто ряд питань щодо стану дослідження візуальних джерел, визначення їхнього переліку, систематизації, методів дослідження, а також на прикладі фотографій київських фотографів різних епох (середина XIX – середина XX ст.) показано велике значення візуальних документів для вивчення багатьох аспектів життя міста.

Зазначено, що візуальні матеріали відіграють помітну роль у діяльності музеїв – експозиційній, фондовій, виставковій, просвітницькій. Їх значення дедалі більше зростає в сучасному «візуалізованному» світі. Проте теоретична база джерелознавства щодо візуальних матеріалів є на сьогодні недостатньо розробленою. У працях провідних джерелознавців визнається, що значна складність полягає в специфічному «кодуванні» візуальної інформації, у субʼєктивності її сприйняття та проблемах у підтвердженні достовірності.

Водночас не викликає сумніву, що візуальні джерела незамінні, коли йдеться про фіксацію археологічних розкопок, реставраційні роботи, дослідження іконографії окремих історичних подій, явищ, осіб тощо. Були наведені приклади вдалих досліджень візуальних джерел, які навіть у відсутності загальноприйнятої теоретичної бази дозволяють спиратися на досвід колег і розробляти власні історичні теми та ефективно використовувати візуальні джерела.

Зокрема, ознайомлення з альбомом світлин Маріїнського палацу в Києві, виконаних фотографом Г. Лазовським, сприяло успішній роботі реставраторів, які повертали цій пам’ятці її автентичний вигляд. Історичне середовище Києва закарбоване на світлинах фотографа, який спеціалізувався на видах міста, Миколи Пастернака. На відміну від професіоналів, один з перших фотографів Григорій Чугаєвич був професором Київського університету, але захоплювався «світлописом» і залишив десятки чудових видових знімків, які відтворюють як відомі памʼятки, так і повсякденне життя міста.

На фотографіях Михайла Болотова ‒ Київ першої половини XX ст. Вони відтворюють неповторний поетичний і разом з тим документально точний образ міста. Це твори фотографічного мистецтва та водночас безцінні історичні джерела.

Представлені в доповідях візуальні матеріали є важливим ресурсом для дослідження історичної свідомості та місць памʼяті Києва.