Анонси

УВАГА! 
З обєктивних причин, лекція переноситься з 25 травня на 1 червня.
Дякуємо за розуміння!

25 травня о 12:00 Музей історії Десятинної церкви та Бібліотека ім. В. Винниченка запрошують відвідати відкриту лекцію старшого наукового співробітника музею Олега РИЧКА: «Мелетій Смотрицький: епоха, особистість, спадок. До 405-ї річниці видання “Граматики”», з якої ви більше дізнаєтесь і про Мелетія Смотрицького, і про час, у який він жив, і про його інтелектуальний спадок.

На початку XVI ст. у Європі розпочалася Реформація, а вся перша половина XVII ст. ознаменована подіями Тридцятилітньої війни. Українські землі в цей час входили до складу Речі Посполитої, а отже, були вповні включені до контексту європейського життя.

Мелетій Смотрицький є тією постаттю, у житті якої яскраво відобразилися сучасні йому реалії українського культурного й релігійного життя: освіту отримував і в православній, і в католицькій, і в протестантській школах, спочатку писав полемічні твори проти католицизму, але згодом таки прийняв унію з Римом, був і яскравим ученим, і церковним ієрархом свого часу.

Важливим етапом у розвитку і української мови як такої, і української філології як науки стало видання 1619 року праці Мелетія Смотрицького «Грамматіки Славенския правилное Сѵнтаґма», яка стала першим повним курсом церковнослов’янської мови в українській редакції.

Місце проведення лекції: м. Київ, вул. Кудрявська, 2, Бібліотека ім. В. Винниченка.

Вхід вільний


 

Шановні колеги!

Запрошуємо вас узяти участь
у ХІІ наукових читаннях, присвячених 150-річчю
ІІІ археологічного з’їзду в Києві,

які відбудуться 12 грудня 2024 року в Музеї історії Десятинної церкви
за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 21А

На конференції пропонується розглянути й обговорити питання, повʼязані з історією дослідження, вивчення та проблемами збереження, музеєфікації та популяризації пам'яток історико-культурної спадщини України та найдавнішого мурованого храму Києва і Київської Русі – церкви Богородиці Десятинної, її будівництвом, освяченням, архітектурою та оздобленням, роллю, яку відігравав цей храм у церковному, культурному й мистецькому житті Русі; вивченням пам'яток матеріальної та духовної спадщини Києва й Київської Русі.

Перевагу при виборі тем буде надано новітнім дослідженням.

Робочі мови читань: українська, мови країн ЄС.

Заявки про участь у Читаннях із зазначенням назви теми доповіді та повною інформацією про себе (імʼя, по-батькові, прізвище, науковий ступінь, місце роботи, посада, контактний телефон, електронна адреса) просимо надати до 1 серпня 2024 року за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21А або за електронними адресами: desitinnai@ukr.net; lizarhip@gmail.com (Архипова Єлизавета Іванівна).

За підсумками Читань заплановано видати збірку матеріалів.

Тексти доповідей мають бути надіслані до 16 вересня 2024 року.

Оргкомітет здійснює відбір запропонованих матеріалів.

У разі недотримання вимог доповідь може бути відхилена.

Вимоги до оформлення доповідей, що подаються:

обсяг до 1 друкованого аркушу форматом А4 (гарнітура Times New Roman, 14-й кегль, через 1,5 інтервалу). Ілюстрації, надані в електронному вигляді у форматі tiff або jpeg, повинні мати роздільну здатність не менше 300 dpi. Підписи до ілюстрацій надаються окремим списком наприкінці тексту. Посилання на літературу оформляються напівкодом (у квадратних дужках: прізвище автора, рік видання, сторінка, номер малюнка). Наприклад: [Айналов 1895, с. 233–239; Лукомський 2000, с. 10, рис. 1].

Список літератури подається наприкінці статті за абеткою, наприклад:

- стаття в періодичному виданні: Журухина, Е. Ю., Храмченкова, Р. Х. 2012. Стеклоделательные мастерские Киевского Подола. Филология и культура, 3 (29), с. 226–234;

- стаття в збірнику: Сагайдак, М. А., Сергеєва, М. С. 1999. Дослідження на Київському Подолі у 1998 р. Археологічні відкриття в Україні 1998–1999 рр., с. 40–42;

- монографія: Александрович 1999: Александрович, В. 1999. Мистецтво Галицько-Волинської держави. Львів.

- тези: Мудрицька: Мудрицька, М. 2006. Капітель із Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи. V Міжнар. cтудент. наук. археолог. конф. 14‑16 квітня 2006 р.: тези доп. Чернігів, с. 113–114.

звіт: Сухобоков, О. В. 1986. Отчет о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. Науковий архів ІА НАНУ, ф. е. 1986/31;

стаття в іноземному періодичному виданні: Kröger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass Studies, 49, p. 265–266;

монографія: Weitzmann, K. 1976. The Monastery of Saint Catherine at Mount Sinai: the Icons. Princeton.

До тексту додається анотація (укр., англ. мовами) із зазначенням ключових слів. Текст має бути поданий в електронному варіанті у форматі Word (будь-якої версії), ілюстрації подаються окремо.

Автори несуть відповідальність за достовірність наведених фактів, повноту та системність висвітлення досліджуваних питань, написання власних імен та географічних назв, посилання на джерела та літературу.

Оплата витрат для учасників конференції за рахунок організації, яка відряджає.

Довідки за телефоном: Viber 0508735306

Оргкомітет


16.03.2024 о 13:00 у Бібліотеці ім. В. Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м. Києва (вул. Кудрявська, 2) відбудеться лекція старшого наукового співробітника Музею історії Десятинної церкви

Андрія Чекановського

«Історія геральдики українських земель»

У сучасному світі державний герб, символіка міст і територій є невід’ємними атрибутами більшості країн. Лекція присвячена виникненню та розвитку геральдичних знаків і гербів на українських землях від Х ст. Українська геральдика яскраво демонструє спадковість державної традиції з часів середньовіччя і до сьогодення. Її розвиток проходив у руслі загальноєвропейської традиції та докладно ілюструє етапи історичного розвитку України.

 


«Повість временних літ» – літопис, у якому започатковано відлік руської історії, було створено на початку XII ст. Цей твір вписує вітчизняну історію в загальний плин історії християнської цивілізації, він фактично робить історію Руської держави частиною світової історії.

Літопис було створено в Києві і написано давньоруською мовою, тому цей твір є одним з перших зразків української літератури. Серед авторів «Повісті временних літ» називають імена печерського монаха Нестора Літописця та ігумена Видубицького монастиря Сильвестра, але цей перелік не є вичерпним і його можна продовжувати.

26 жовтня, у переддень святкування Дня української писемності та мови, у Бібліотеці ім. В. Винниченка ЦБС Шевченківського району м. Києва старший науковий співробітник Музею історії Десятинної церкви Олег РИЧОК прочитає відкриту лекцію «“ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” ТА ЇЇ АВТОРИ». У ході лекції буде розглянуто проблеми створення та пізніших редакцій першолітопису, питання його авторства. 

Після лекції всі присутні зможуть узяти участь в обговоренні запропонованої теми.

Місце проведення: м. Київ, вул. Кудрявська, 2. 

Вхід вільний.

«Повість временних літ» та її автори | Facebook


Шановні колеги!

Запрошуємо вас узяти участь у ХІ наукових читаннях, присвячених 1035-річчю запровадження князем Володимиром християнства державною релігією Київської Русі, які відбудуться 14 грудня 2023 року в Музеї історії Десятинної церкви за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 21А

Планується розглянути й обговорити питання, повʼязані з історією дослідження, вивчення та проблемами збереження, музеєфікації та популяризації найдавнішого мурованого храму Києва і Київської Русі – церкви Богородиці Десятинної; її будівництвом, освяченням, архітектурою та оздобленням, а також роллю, яку відігравав цей храм у церковному, культурному та мистецькому житті Русі; його значення як осередка духовності й освіти; вивченням пам'яток матеріальної та духовної спадщини Києва й Київської Русі.

Перевагу при виборі тем буде надано новітнім дослідженням.

Робочі мови читань: українська, мови країн ЄС.

Заявки про участь у Читаннях із зазначенням назви теми доповіді та повною інформацією про себе (імʼя, по-батькові, прізвище, науковий ступінь, місце роботи, посада, контактний телефон, електронна адреса) просимо надати до 1 серпня 2022 року за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21А або за електронними адресами: desitinnai@ukr.net; lizarhip@gmail.com (Архипова Єлизавета Іванівна).

За підсумками Читань заплановано видати збірку матеріалів.
Тексти доповідей мають бути надіслані до 15 вересня 2022 року.
Оргкомітет здійснює відбір запропонованих матеріалів.
У разі недотримання вимог доповідь може бути відхилена.

Вимоги до оформлення доповідей, що подаються:

обсяг до 15 сторінок форматом А4 (гарнітура Times New Roman, 14-й кегль, через 1,5 інтервала). Ілюстрації, надані в електронному вигляді у форматі tiff або jpeg, повинні мати роздільну здатність не менше 300 dpi. Підписи до ілюстрацій надаються окремим списком наприкінці тексту. Посилання на літературу оформляються напівкодом (у квадратних дужках: прізвище автора, рік видання, сторінка, номер малюнка). Наприклад: [Айналов 1895, с. 233–239; Лукомський 2000, с. 10, рис. 1].

Список літератури подається наприкінці статті за абеткою, наприклад:

- стаття в періодичному виданні: Журухина, Е. Ю., Храмченкова, Р. Х. 2012. Стеклоделательные мастерские Киевского Подола. Филология и культура, 3 (29), с. 226–234;

- стаття в збірнику: Сагайдак, М. А., Сергеєва, М. С. 1999. Дослідження на Київському Подолі у 1998 р. Археологічні відкриття в Україні 1998–1999 рр., с. 40–42;

            - монографія: Александрович 1999: Александрович, В. 1999. Мистецтво Галицько-Волинської держави. Львів.

            - тези: Мудрицька: Мудрицька, М. 2006. Капітель із Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи. V Міжнар. cтудент. наук. археолог. конф. 14‑16 квітня 2006 р.: тези доп. Чернігів, с. 113–114.

звіт: Сухобоков, О. В. 1986. Отчет о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. Науковий архів ІА НАНУ, ф. е. 1986/31;

стаття в іноземному періодичному виданні: Kröger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass Studies, 49, p. 265–266;

монографія: Weitzmann, K. 1976. The Monastery of Saint Catherine at Mount Sinai: the Icons. Princeton.

До тексту додається анотація (укр., англ. мовами) із зазначенням ключових слів. Текст має бути поданий в електронному варіанті у форматі Word (будь-якої версії), ілюстрації подаються окремо.

Автори несуть відповідальність за достовірність наведених фактів, повноту та системність висвітлення досліджуваних питань, написання власних імен та географічних назв, посилання на джерела та літературу.

Оплата витрат для учасників конференції за рахунок організації, яка відряджає.

Довідки за телефоном: Viber 0508735306

Оргкомітет

 


Слов'янська писемність: від глаголиці до латинки

Одним з найважливіших здобутків людства за всю його історію є винайдення писемності. Вірогідно, якби близько п'яти тисяч років тому писемність не з'явилася, ми б ніколи не досягли тих результатів, які маємо в науці та культурі. Постанню слов'янської писемності ми завдячуємо двом братам, котрі походили з міста Салоніки і жили у ІХ ст., - Кирилу і Мефодію.

У День пам'яті просвітителів слов'ян Кирила і Мефодія 24 травня відзначається День слов'янської писемності і культури.

Напередодні цієї пам'ятної дати, 20 травня, запрошуємо прослухати доповідь старшого наукового співробітника Музею історії Десятинної церкви Олега Ричка на тему "Слов'янська писемність: від глаголиці до латинки".

У ході доповіді буде розглянуто питання становлення й розвитку слов'янської писемності, поговоримо про місію Кирила і Мефодія та її значення, дізнаємося про те, який вигляд мали, і який могли б мати слов'янські тексти взагалі та українські зокрема.

Після завершення доповіді можна буде поставити лектору запитання і взяти участь в обговоренні запропонованої теми.

Місце проведення: 

Бібліотека ім В Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м Києва, вул. Кудрявская, 2.

Чекаємо всіх бажаючих! Вхід вільний.

Facebook Сторінка події


Яка вулиця в Києві найдавніша?

Відповідь на це питання не є очевидною, як може здатися на перший погляд.
Звідки ми дізнаємося про давню топографію міста? Які дані містяться в писемних джерелах?
Які підказки дає археологія?

Ці таємниці розкриє лекція старшого наукового співробітника
науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень
Музею історії Десятинної церкви
Андрія Чекановського.

Розповідь буде стосуватися різних локацій: Старокиївської гори, території міста часів Ярослава Мудрого, навіть околиць сучасного Києва. Буде розглянуто плани та карти міста XVII‑XIX століть.

Лекція відбудеться 30.04.2023 року
в Бібліотеці Естетичного Виховання ЦБС Шевченківського району м. Києва
(бульвар Дружби народів, 32)

Початок о 14:00


29.04.2023 о 13:00 у Бібліотеці ім. В. Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м. Києва (вул. Кудрявська, 2) відбудеться лекція старшого наукового співробітника Музею історії Десятинної церкви
Андрія Чекановського

«Рюрик Ростиславич. Особистість і час».

Cеред багатьох постатей княжої доби Рюрик Ростиславич цікавий не тільки тим, що він є фактично втіленням духу тієї епохи, але й контроверсійністю його вчинків. Його довге бурхливе життя припало на час усобиць і боротьби княжих родів за київський престол. З Рюриком Ростиславичем також пов’язані видатні явища в царині культури: спорудження храмів з новими стилістичними особливостями архітектури та частина літопису, у якій збереглися тогочасні літературні твори – панегірики князю і його діяльності.


 

20 січня 14:00 — 16:00

Історичне осмислення: 

У день Соборності - про Собор

Бібліотека ім В Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м Києва

Лектор: провідний науковий співробітник
Музею історії Десятинної церкви
ДЯТЛОВ Владислав Анатолійович

Собор – це храм, який збирає багатьох. Собором називають не лише храм, а й зібрання вірних чи сонм святих. Мріючи про Соборну Україну, українці віками підносили молитви до Собору Печерських святих - зібрання святих Києво-Печерської лаври, котра була найбільш шанованою християнською святинею країни. Цей Собор здебільшого асоціюється з Київською Руссю, але не всі знають, що біографічно його персоналії охоплюють часи від Різдва до космічної ери та географічний простір кількох континентів.

Запрошуємо всіх бажаючих послухати, осмислити, обговорити...

Вхід безкоштовний


Переглянути усі анонси до 2022 року включно