|
26 червня 2025 року «220 років із дня народження Миколи Закревського
Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею Віталій Козюба в доповіді «Плани-реконструкції давнього Києва Миколи Закревського» розглянув плани-реконструкції давнього Києва, створені М. Закревським у 1850–1860-х роках. Доповідач проаналізував історію появи в першій половині ХІХ ст. планів-реконструкцій Києва Х–ХІІІ ст. К. Бороздіна й М. Максимовича та особливості планів-реконструкцій М. Закревського. Дослідник звернув увагу на зміни, уточнення й доповнення до планів Закревського 1868 року, що базуються на накопичених з того часу нових писемних, археологічних, картографічних та іконографічних джерелах, і резюмував, що, незважаючи на об’єктивні вади його реконструкцій, М. Закревський є одним з тих велетнів, на плечах яких стоїть сучасна наука, що вивчає минуле міста. Його «Опис Києва» і плани стали базовими в подальшому вивченні історичної топографії столиці Русі. Доповідь провідного наукового співробітника Музею Владислава Дятлова присвячено описові Миколою Закревським київських храмів Х–ХІІІ ст. у фундаментальних працях «Літопис і опис Києва» (1858) та «Опис Києва» (1868), друга з яких була виправленою та істотно доповненою версією першої. Обидві праці стали класикою історіографії про Київ та київську старовину, особливо видання 1868 року. Обраний видатним істориком стиль викладу поєднав «ритми» довідника-енциклопедії, наукових досліджень, філософських роздумів, емоційної полеміки. Це віддзеркалює вдачу цікавої та обдарованої, відповідальної та шляхетної особистості Миколи Васильовича.
Валентина Лавринович – завідувачка Бібліотеки ім. В. Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м. Києва – партнера Музею історії Десятинної церкви – ознайомила учасників Круглого столу з окремими публікаціями про Миколу Закревського. Під час обговорення доповідей провідна наукова співробітниця МІДЦ Тетяна Ананьєва зауважила, що, незважаючи на широке використання книг Закревського та появу окремих цікавих публікацій про нього, його діяльність і твори залишаються малодослідженими. Фактично відсутні ґрунтовні наукові аналітичні праці, коментовані републікації його розвідок, листування тощо. Утім, часом навіть невеликі газетні статті Закревського дають відповідь на запитання щодо розвитку києвознавчої думки в першій половині XIX ст. Представлені на засіданні доповіді та статті, які будуть розміщені на сайті й сторінці ФБ Музею історії Десятинної церкви, певною мірою сприятимуть заповненню зазначених лакун. |
