|
2 жовтня минуло 90 років від дня народження Ірми Фантинівни Тоцької (2.10.1935–30.11.2013) – відомої науковиці, музейниці, діячки культури, заступниці генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» (1976–2003), членкині Українського комітету ІКОМОС, заслуженої працівниці культури України. Ірма Тоцька народилася в м. Дніпродзержинську (нині – Кам’янське) Дніпропетровської області. Дитинство припало на важкі роки Другої світової війни і вимушеної евакуації з рідного міста в Новосибірськ. У 1944 році родина повернулася в Україну і оселилася в звільненому Києві. Тут 1953 року І. Тоцька закінчила середню школу і вступила на історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Після завершення навчання (кафедра археології і музеєзнавства) 1958 року Ірма Фантинівна почала працювати в Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей». Відтоді вона понад 45 років віддано служила справі дослідження, збереження та популяризації пам’яток Заповідника, пройшовши шлях від наукової співробітниці до заступниці директора з наукової роботи. Вона була організаторкою наукового життя Заповідника: численних наукових конференцій, виставкових проектів, освітньо-лекційної діяльності. Архітектура, монументальні розписи, графіті, археологічні розкопки як у самому соборі, так і на його території, а також пов’язані з пам’яткою музика, церковно-політична історія Київської Русі становили коло її наукових інтересів, їм присвячено близько 150 наукових праць. У 1972–1978 роках І. Тоцька керувала археологічними розкопками експедиції Заповідника з метою вивчення собору та його подвір’я, провадила рятівні розкопки провалів, що періодично виникали на місці підземних галерей під час земляних робіт. Дослідниця розкопала залишки кладовища (1972) і фундаментів мурованої стіни давньоруського часу (1974), виробничі комплекси ХІ століття з виготовлення смальти і печі з випалу плінфи (1975), об’єкти і культурні шари пізнішого часу. Ірма Фантинівна також провадила натурні дослідження архітектури Софійського собору – північної зовнішньої галереї, другого поверху південної галереї (разом із Юрієм Асєєвим і Григорієм Штендером), хрещальні, вивчала давню підлогу собору. Завдяки розробленій науковицею програмі з дослідження фрескових розчинів і технології будівельних робіт разом із хімікинею-технологинею Юлією Стріленко було розв’язано дискусійне питання про час створення розписів собору, доведено одночасне виконання мозаїк і фресок у головному об’ємі храму та його галереях. Визначною подією в житті України та Заповідника стало включення Софійського собору ХІ століття з монастирськими спорудами ХVІІІ століття на його території та Києво-Печерської лаври до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 1990 року, що стало можливим, у тому числі, завдяки підготовленому пані Тоцькою номінаційному досьє на внесення зазначених об’єктів до цього Списку. Після проголошення незалежності України 1991 року Ірма Фантинівна брала активну участь у роботі з відновлення зруйнованих радянською владою церков. Вона була авторкою іконографічної програми розписів відновленого 2001 року Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, була причетна до створення іконографічної програми розписів церкви Святого Андрія на Аскольдовій могилі та Патріаршого собору Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви в Києві. За її безпосередньої участі було здійснено музеєфікацію пам’яток Заповідника в Києві – Кирилівської церкви, Андріївської церкви, Золотих воріт, Софійської Трапезної; у Чернігові – Спаського собору, Борисоглібського собору, П’ятницької церкви, Іллінської церкви, Комплексу печер, будинку Колегіуму; у м. Судаку Автономної Республіки Крим – комплексу Судацької фортеці. Ірма Фантинівна Тоцька за своє життя підготувала численні телепередачі, сценарії науково-популярних телефільмів, радіопередач, присвячених культурі Київської Русі. До останніх днів Ірма Фантинівна вела активний спосіб життя, брала участь у наукових форумах в Україні, друкувала численні статті та публікації. Одним з останніх був її виступ у травні 2013 року на VII Софійських читаннях, присвячених 90-річчю відомого дослідника пам’яток Софії Київської Сергія Олександровича Висоцького, під керівництвом якого Ірма Фантинівна розпочала свою наукову діяльність у Софійському музеї (доповідь опублікована у присвяченому науковцю збірнику «Храм і люди»).
За багаторічну плідну працю І. Ф. Тоцьку нагороджено медалями «За доблестный труд» (1970), «Ветеран праці» (1984), почесними відзнаками та грамотами Київської міської державної адміністрації (1999), Управління культури Держбуду України (2001), Міністерства культури України (2004), Київоблдержадміністрації (2009). Її було нагороджено також грамотами та подяками від Священного синоду Української православної церкви (2005), Української греко-католицької церкви (2009), Української православної церкви Київського патріархату (2011). У 2007 році Українська православна Церква нагородила її орденом Святої великомучениці Варвари ІІ ступеня. Ірма Фантинівна була багатогранною, обдарованою людиною. З дитинства захоплювалася музикою, любов до якої пронесла через усе життя. Ще однією її пристрастю була поезія. Останній її вірш – молитва, присвячений чоловіку Віктору, був написаний на схилі життя, 18 листопада 2013 року. 30 листопада Ірма Фантинівна Тоцька відійшла у вічність. Її біографію включено до довідника «Життя славетних» та видань Американського біографічного інституту на знак визнання видатного внеску у прогрес ХХ сторіччя. |
