ХІІІ  НАУКОВІ ЧИТАННЯ

Submitted by admin on Fri, 12/12/2025 - 20:21

11 грудня 2025 року 
в Бібліотеці ім. В. Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м. Києва 
відбулися ХІІІ наукові читання Музею історії Десятинної церкви 

«Спадщина хрестителя Русі Володимира Святославича 
в історії та культурі України. 
До 1010-річчя від часу смерті князя» 

15 липня 2025 року минуло 1010 років з часу упокоєння великого київського князя Володимира Святославича (980–1015) – видатного політичного й державного діяча Середньовіччя, хрестителя Русі. Офіційне прийняття християнства зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, сприяло розширенню економічних і культурних зв'язків із країнами всього християнського світу, започаткувало розвиток писемності, літератури, архітектури, образотворчого та прикладного мистецтва, тісніше поєднало Русь із Європою. Налагодження політичних, династичних та конфесійних відносин з Візантією і країнами Європи залучило Київську Русь до загальноєвропейських культурних процесів, визначило подальший розвиток України, її цивілізаційний вибір ще тисячу років тому.

Сьогодні, коли Україна виборює і відстоює шлях до цивілізації, до панування загальнолюдських цінностей і демократії, єдності й незалежності, спадщина Володимира, збереження пам'яті про минуле нашої країни, дослідження та популяризація її історії і культури дозволяють краще зрозуміти сьогодення і наше майбутнє.

Валентина Павлівна Лавринович, завідувачка Бібліотеки ім. В. Винниченка – партнера Музею історії Десятинної церкви – зробила огляд видань, присвячених постаті великого київського князя.

Заступниця директора з наукової роботи Музею Єлизавета Архипова передала до бібліотеки свою книжку «Різьблений камінь в архітектурі Русі-України кінця Х – першої половини ХІІІ ст.», видану за фінансової підтримки The Shevchenko Emergency Fund in the U.S. (NTSh-A).

Віталій Козюба, провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук – у доповіді «Рукописні документи князя Петра Трубецького про археологічні знахідки 1875 і 1883 років у його садибі на Старокиївській горі» розповів про архівні матеріали 1870 – початку 1880-х років з історії археологічних досліджень Києва. Це два документи, написані від імені князя Петра Трубецького й адресовані відомому вітчизняному історику Володимиру Антоновичу. У них подано інформацію про знахідки в садибі князя фундаментів давньої споруди – ротонди, поховань та різних речей середньовічного часу.

Провідна наукова співробітниця Музею Тетяна Ананьєва у доповіді «Останнє прохання Кіндрата Лохвицького: події, сенси, фінал» розповіла про благодійницький дар археолога-любителя Київській духовній академії в 1848 році. Виявлені архівні документи надали можливість не лише зʼясувати деталі передачі зібрання Лохвицького та склад речей, що їх отримала Академія, а й проаналізувати цю подію на тлі інших дарів-підношень Лохвицького. Унаслідок цього встановлено прецедент академічного дару, прояснено кілька мотиваційних складових вчинку Лохвицького, виявлено значення його дарувальної діяльності для формування київського комеморативного простору в першій половині XIX ст., місць памʼяті тощо.

У доповіді кандидатки історичних наук, завідувачки науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень музею Олени Журухіної «Місцева сировинна база як передумова розвитку склоробства в середньовічному Києві» акцентовано важливість проведення досліджень геологічного середовища та аналізу місцевих природних сировинних ресурсів для виготовлення скла. Такі дослідження, що базуються на археометричних методах, допоможуть у визначенні можливого використання місцевих сировинних ресурсів.

Доповідь провідної наукової співробітниці, кандидатки історичних наук Лесі Чміль «Про один різновид пізньосередньовічних керамічних імпортів з Києва» присвячена невеликій групі димленої суцільнолощеної кераміки, представленій кількома глеками-водоліями (кумганами) та ручкою ринки, знайденими в різні роки на київському Подолі й Печерську. Обґрунтовуючи її датування кінцем XV – першою половиною XVI ст., вона припускає виготовлення цієї кераміки у Смоленську.

Електронну версію матеріалів Читань у журналі «Opus Mixtum» № 13 
буде розміщено на сайті Музею

Категорию: