|
12 травня 2014 року на засіданні Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень провідний науковий співробітник Наталя Хамайко виголосила доповідь «Музеєфікація Софії Полоцької», присвячену актуальній для пам’ятки «Десятинна церква» проблемі музеєфікації архітектурних об’єктів Давньої Русі. Одним з таких об’єктів є Софійський собор у Полоцьку (Білорусь), який зведено між 1030–1060 роками князем Полоцьким Всеславом Брячиславичем (Чародієм). Пам’ятка не дійшла до нас у первісному вигляді. У часи Північної війни у притворі собору було облаштовано склад боєприпасів, який 1710 року вибухнув. Собор було майже повністю зруйновано. Уціліла лише апсидна частина заввишки максимум 11 м. У 1738–1750 роках храм було відбудовано в стилі віленського бароко Яном Ґляубітцем, унаслідок чого собор не тільки змінив свою архітектурну стилістику, але й навіть був розвернутий апсидною частиною на північ замість сходу (як це було в давньоруський час). У 1970-х роках собор було відреставровано; проведено археологічні та археолого-архітектурні дослідження. Це дало змогу встановити особливості будови храму ХІ ст., відкрити фундаментну частину, уцілілі фрагменти фресок. Реконструкцію зовнішнього вигляду давньоруського собору здійснив Г. Лебедєв. Нині в Софії Полоцькій облаштовано музей, частиною експозиції якого є відкриті для огляду фундаменти та фундаментні основи давньоруського храму, що розташовані в підвальній частині, яка залягає нижче рівня сучасної денної поверхні. |
