|
29 вересня 2014 року в залі засідань Музею історії Десятинної церкви провідні наукові співробітники Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви Наталя Хамайко та Олексій Комар виголосили наукову доповідь «Досвід музеєфікації скельного монастиря Аладжи». Доповідь присвячено проблемі музеєфікації пам’яток християнської культури, що є актуальним досвідом для МІДЦ. Музейний комплекс «Аладжа манастир» знаходиться за 18 км від міста Варна в Болгарії і є філіалом Варненського археологічного музею. Він складається з трьох об’єктів: власне скельного монастиря, печер біля підніжжя гори та будівлі музею. Територія музейного комплексу оформлена як ботанічний сад. Близьке розташування до популярного курорту Золоті Піски (3 км) забезпечує йому туристичний потік. Справжня назва монастиря невідома, а слово «аладжа» має турецьке походження й означає «різнобарвний, пістрявий». Очевидно, вона пов’язана із зовнішнім виглядом скельної породи, що відрізняється значною шаруватістю й переходами кольорів. Заснування монастиря відносять до ХІІІ ст., коли в часи Другого Болгарського царства (ХІІІ–ХIV ст.) зафіксовано найбільший розквіт чернецтва і скельних монастирів. Наприкінці ХIV ст. після завоювання Болгарії Османською імперією монастир було зруйновано. Музей на місці монастиря засновано ще 1906 року. Сучасна музейна експозиція розташована в окремому приміщенні і подає глядачу, компілятивну як географічно, так і хронологічно підбірку матеріалів, пов’язаних із християнською матеріальною культурою, – від мозаїк ранньохристиянської церкви з розкопок Варни до ікон та церковного начиння ХVIII–ХІХ ст. |
