|
16 грудня 2014 року увазі співробітників МІДЦ було запропоновано доповідь провідного науковця Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень В.А. Дятлова «Вшанування святого рівноапостольного князя Володимира у складі Собору Києво-Печерських святих». Специфічною рисою згадуваного Собору (тобто сонму канонізованих Православною Церквою аскетів Києво-Печерської лаври) є вшанування деяких нелаврських ченців та кількох мирян. Для більшості «надлишкових» осіб, причиною включення до Собору було перенесення в лавру їхніх мощів. У доповіді В.А. Дятлова було простежено історію вшанування у лаврі св. рівноапостольного Володимира, постать якого займає одне із центральних місць на іконах Собору. Зображення св. Владимира на іконі Собору Печерських святих могло бути вмотивоване з багатьох міркувань: 1) значення рівноапостольного князя у справі християнізації Русі (процес, у якому св. Володимир – предтеча Печерських подвижників); 2) кончина св. Володимира у заміській резиденції біля с. Берестова, де понад 30-ти років по тому служитиме священик Іларіон, який викопав поблизу пустельну печеру – майбутнє помешкання засновника лаври прп. Антонія); 3) перебування шанованої глави від мощів св. Володимира (за інтерпретацією митрополита Петра Могили, який знайшов реліквію під час розкопок на руїнах Десятинного храму) у Великій Печерській церкві (Успенському соборі лаври); 4) згадування св. Володимира у «Правилі молебному святим отцям Печерським і всім святим, які просіяли у Малій Русі» (виданій 1643 р. за ініціативою свт. Петра Могили служби) та «Службі святим, які спочивають у Ближніх печерах» (кінець XVII ст.).
|
