Відкриття виставки «Відродження давніх традицій»

18 грудня в експозиції Музею історії Десятинної церкви відкрилася виставка «Відродження давніх традицій». Зібрані на ній роботи відрізняються за сюжетом, технікою та художнім наповненням, але всі мають спільну рису – вони продовжують традицію, що зародилася на наших теренах понад тисячу років тому з приходом християнства, – мистецтва монументального живопису.

Мозаїка, фресковий розпис, сграфіто – унікальні живописні техніки, що прийшли до нас із сивої давнини. Ними прикрашали інтер’єри монументальних споруд – храмів і палаців. Людина, яка потрапляла в оточення цих шедеврів, входила до дивовижного світу рукотворної реальності, що кардинально відрізнялася від її звичайної природної буденності. Талант митців, за допомогою унікальних технік і художніх прийомів, поєднував багатство кольорів, різноманіття сюжетів, гру світла, велич об’ємів, у незвичайне, небачене явище. Глядач мав відчувати причетність до чогось настільки величного, сокровенного, що неможливо було висловити.

На Русі історія цього мистецтва розпочалася з оздоблення першого мурованого храму – Десятинної церкви. Розкіш і пишність оздоблення мали прославляти велич християнства та могутність княжої влади.

Протягом століть давньоруські князі, як основні замовники монументального будівництва, приділяли велику увагу не тільки загальному вигляду храмів та палаців, але і їхньому внутрішньому оздобленню, що мало неабияке ідеологічне, політичне та естетичне навантаження.

Однак, незважаючи на таке особливе ставлення, шлях розвитку монументального живопису в Давній Русі був доволі складним. Це зумовлювалося насамперед великою вартістю матеріалів (смальта й фарби були імпортними), а також відсутністю традицій і фахової бази мозаїчної та фрескової технік. Після монголо-татарської навали в середині ХІІІ ст. деякі з них (наприклад мозаїка) були повністю втрачені. Спроби їх відродження відбулися лише наприкінці XVII – упродовж XVIII та в ХІХ ст. Як самостійний вид мистецтва мозаїка та фреска склалися тільки у ХХ ст.

Такий складний і тернистий шлях вітчизняної монументальної традиції зумовив необхідність для кожного, хто бажає творити в техніці мозаїчного, фрескового або рельєфного живопису, звертатися час від часу до першоджерела – образотворчої культури Давньої Русі. Саме вона надихає сучасних художників на створення шедеврів світового рівня.

Виставка, що відкрилася в Музеї, має на меті ознайомити відвідувачів з видатними роботами наших сучасників. В одному залі поєдналися роботи відомого вітчизняного художника-монументаліста, члена Національної спілки художників України, члена-кореспондента Української академії архітектури Леоніда Тоцького, художника-реставратора Музею історії Десятинної церкви Ірини Максименко та молодих художників гуртка монументального живопису «Стінопис» Київського Палацу дітей та юнацтва (керівник Юлія Копилова).

Такі різноманітні за віковим, фаховим, технічним та сюжетним виконанням роботи склалися в єдиний виставковий ансамбль, що створює об’ємне враження традиції, яка живе та розвивається від давнини до нашого часу.