Розкопки М. К. Каргера на місці давнього храму
Під час археологічних досліджень 1908–1914 років Д.В. Мілєєвим були вивчені залишки давньої Десятинної церкви – апсиди та північної галереї, – які розташовувались зовні існуючої в той час церкви, побудованої за проектом архітектора В.П. Стасова у 1828–1842 роках. Після руйнації останньої в 1936 році з’явилася можливість дослідити залишки давньоруського храму. Улітку 1937 року під час роботи експедиції під керівництвом Т.М. Мовчанівського одну з траншей було закладено на місці південної стіни храму. Було з’ясовано, що в цій частині збереглися не лише фундаменти храму Х ст., але й нижня частина його стін. Т.М. Мовчанівський та частина членів експедиції були заарештовані на початку 1938 року за звинуваченнями в «контрреволюційній діяльності» і невдовзі кілька з них, у тому числі й керівник експедиції, були розстріляні.
Іл. 1. Розкриття південної галереї Десятинної церкви у 1938 р. Праворуч – М. К. Каргер. Фото з НА ІА НАН України
Новим очільником Київської археологічної експедиції став ленінградський фахівець Михайло Костянтинович Каргер, який на той час уже мав багаторічний досвід вивчення архітектурних пам’яток Новгорода. У 1938 році було повністю розкрито південний неф храму і частково його західну стіну (іл. 1). Улітку 1939 року – уся площа давньої пам’ятки, яка містилася під розібраною церквою ХІХ ст. (іл. 2; 3).
Іл. 2. Західна частина Десятинної церкви під час розкопок 1939 р. Фото з НА ІА НАН України
Під час цих робіт було отримано вагомі результати з історії Десятинної церкви і як архітектурної пам’ятки, і як території в центральній частині давнього міста. Зокрема, було отримано план-реконструкцію храму, і цей план на багато десятиліть став висхідною точкою у вивченні архітектури пам’ятки та її особливостей, здійсненні реконструкції її зовнішнього вигляду. Під час робіт М.К. Каргера було вивчено технологію закладання фундаментів (субструкції, різна глибина, будівельні шви), сортимент цегли, отримано численні зразки внутрішнього декору споруди (фресковий і мозаїчний розпис стін, мозаїка й полив’яні плитки підлоги). Крім того, було виявлено язичницькі поховання Х ст., поховання ХІ ст. (можливо, князівське), уламки різьбленого мармурового саркофага, численні поховання ХVІІ–ХVІІІ ст. Відомими є виявлені експедицією М.К. Каргера так звані тайники, один з яких зберіг сліди трагедії 1240 року – руйнації храму під час захоплення Києва монголо-татарами.
Іл. 3. Фундаменти Десятинної церкви після розкопок 1938–1939 рр. Фото з НА ІА НАН України
За результатами цих та наступних (1948) своїх робіт М.К. Каргер зробив узагальнюючу характеристику Десятинної церкви як першої монументальної споруди часів Київської Русі, яка залишається базовою при вивченні історії давньоруської архітектури. Водночас частина висновків дослідника (щодо датування галерей ХІ ст., часу ремонту південно-західного кута храму, призначення тайника, руйнації церкви стінобитними механізмами – пороками) зазнала перегляду за результатами новітніх досліджень залишків храму у 2005–2011 роках.
Іл. 4. М.К. Каргер проводить екскурсію на розкопках Десятинної церкви 1939 р. На задньому плані – новозведена будівля Художньої школи (нині – Національний музей історії України). Фото з НА ІА НАН України
Численні археологічні знахідки з розкопок 1938–1939 років зберігаються в різних музейних установах Києва (Національний музей історії України, Національний заповідник «Софія Київська»). Значну частину колекції після закінчення розкопок було вивезено до Ленінграда, зараз вона зберігається в Новгородському державному об’єднаному музеї-заповіднику (Росія).
Козюба Віталій
Джерела та література
Каргер М. К. Древний Киев. – Москва; Ленинград, 1961. – Т. ІІ. – С. 25–59.
Церква Богородиці Десятинна в Києві: до 1000-ліття освячення. – Київ, 1996.
Ёлшин Д., Ивакин Г. Церковь Рождества Богородицы Десятинная митрополита Петра Могилы (история, археология, изобразительные источники) // RUTHENICA. – Киев, 2010. – Т. 9. – С. 80–94.
Козюба В. К. Дослідження Десятинної церкви і прилеглої території у 1936–1939 роках (короткий огляд негативів розкопок з Наукового архіву ІА НАН України) // Opus Mixtum. – Київ, 2015. – № 3. – С. 27–36.
Повернутись до ІСТОРИЧНОЇ ХРОНОЛОГІЇ ЦЕРКВИ БОГОРОДИЦІ ДЕСЯТИННОЇ