|
20 грудня 2019 року відомому українському археологу, патріарху археології Києва та його околиць, мудрій, тактовній, порядній і красивій людині – Іванові Івановичу Мовчану – виповнюється 80 років З 1965 по 2005 рік він – керівник археологічних досліджень багатьох київських пам’яток, автор наукових праць, які стали значним внеском у вивчення історії та археології середньовічного Києва. Народився І. І. Мовчан 1939 року в с. Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області. У 1954 році закінчив неповну середню школу, навчався в педагогічному училищі у м. Гуляйполі та в м. Нікополі. З 1958 року працював учителем початкових класів у рідному селі, а згодом служив у армії. Після демобілізації у 1961 році вступив на історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, з 1963-го продовжив навчання на кафедрі археології історичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка, який закінчив 1967 року. Під час навчання активно працював в експедиціях Інституту археології АН УРСР, що вивчали пам’ятки трипільської культури: Шкарівка, Миропілля, Веселий Кут, Гарбузин, Березівка та ін. Цій проблематиці присвячена серія статей І. І. Мовчана. Упродовж 1965–1970 років І. І. Мовчан очолював філію архітектурно-історичного заповідника «Софійський собор», пам’ятку архітектури XII ст. Кирилівську церкву. Під його керівництвом проводилися архітектурно-археологічні дослідження та реставраційні роботи в заповіднику. У 1970 році І. І. Мовчан переходить на роботу до Інституту археології НАН України в новостворену Київську постійнодіючу археологічну експедицію. Він очолив один з найбільших загонів експедиції – Києвоокольний, який здійснював розкопки давньокиївської околиці – Видубичі, Китаєве (городище, курганний могильник і селище), Клов, Передславине, Печерський монастир. Ці дослідження суттєво змінили уявлення про приміські села, слободи, феодальні двори, монастирі, що були віддалені від стародавнього міського ядра, але становили невід’ємну частину давнього міста. У 1986 році І. І. Мовчан захистив кандидатську дисертацію «Історична топографія околиці стародавнього Києва». Упродовж 1981–1986 років Іван Іванович брав участь (разом з П. П. Толочком і В. Д. Бараном) у розкопках західнослов’янського городища Старигард (ФРН). За результатами розкопок 1991 року в Німеччині вийшла друком книжка «Старигард-Ольденбург», автори якої – німецькі та українські вчені. З 1990 по 2005 рік І. І. Мовчан очолював комплексну Старокиївську експедицію з вивчення Верхнього Києва та околиць стародавнього міста IX–XIII ст. Були досліджені храми (Ірининська церква та ін.), окремі боярські садиби, житлові квартали та оборонні споруди Київського дитинця, «міста Ярослава», Копиревого кінця, Щекавицький та Китаївський могильники, укріплений пункт на західній околиці Києва (на території парку поблизу станції метро «Берестейська») тощо. Виявлені матеріали збагатили науку новими даними про стародавнє місто IX–XIII ст. Здобутки польових досліджень відображені в численних наукових працях вченого. Він – автор понад 90 наукових статей, трьох монографій, серед яких – «Кирилівська церква в Києві» (1968, співавтор І. Ф. Тоцька), «Древние Выдубичи» (1982), «Давньокиївська околиця» (1993), розділів у колективних монографіях «Стародавній Київ» (1975, 1993), «Археологічні дослідження Стародавнього Києва» (1976), «Новое в археологии Киева» (1981), «Археологические исследования Киева 1978–1983 гг.» (1985). За цикл наукових робіт з історії середньовічного Києва (1972–1982) І. І. Мовчану (разом з іншими авторами) присуджено Державну премію в галузі науки і техніки 1983 року. Багато праці він доклав у підготовку і святкування 1500-річчя Києва, організації археологічних виставок в Україні та за кордоном. І. І. Мовчан проводив велику педагогічну і громадську роботу, тривалий час був членом вченої ради, понад 30 років очолював профспілку Інституту археології НАН України, був активним учасником багатьох міжнародних і республіканських конгресів, конференцій. Як голова секції пам’яток археології Київської міської організації Товариства охорони пам’яток історії та культури України Іван Іванович плідно співпрацював з архітекторами й реставраторами, був консультантом та співавтором багатьох проектів з розбудови історичних районів Києва, реконструкції численних пам’яток історії та культури, зробив гідний внесок у збереження національної історико-культурної спадщини України. Чуйність і доброзичливість Іван Івановича викликають повагу і вдячність усіх, кому довелося працювати і спілкуватися з ним. Вітаємо ювіляра! Зичимо міцного здоров’я, довгих літ життя, доброго настрою та сил. Хай негаразди завжди Вас обминають, хай поруч будуть любов та підтримка рідних і друзів. |
