Архітектурно-археологічні дослідження
фундаментів храму М. Ю. Єфимовим.
Створення першого повного плану давньої церкви
23 травня 1826 року до Києва приїхав випускник Академії мистецтв архітектор Микола Юхимович Єфимов (1799–1851). Його відрядив президент Академії О. М. Оленін для дослідження залишків Десятинної церкви у зв'язку з ідеєю відтворення давнього храму.
Уперше цю ідею висловив митрополит Київський Євгеній (Болховітінов) у звіті про розкопки церкви 1824 року, опублікованому в журналі «Отечественные записки» 1825 року [2]. На думку митрополита, розкопки необхідно було продовжити, а керівництво розкопками на новому етапі доручити «искусному в древнем зодчестве» архітектору, здатному «отгадать и изъяснить весь план сего древнего памятника греческой архитектуры» [2, c. 399]. Для чого це було необхідно, стає зрозумілим із заключних фраз звіту: «Сведущие в древней греческой архитектуре, применяясь к фасаду Киевософийского собора и Печерской церкви, могли бы придумать близкий к первоначальному фасад [Десятинной церкви]» [2, c. 403]. Ішлося про те, щоб при будівництві нового храму на місці давньої церкви врахувати дані архітектурно-археологічного дослідження пам'ятки і зробити спробу її реконструкції.
Реалізацію цього завдання було покладено на Миколу Єфимова, який незадовго перед тим завершив навчання в Академії мистецтв. 27-річний талановитий архітектор повинен був за програмою, отриманою від О. М. Оленіна, провести детальне натурне обстеження залишків Десятинної церкви, а також оглянути інші давні київські храми з метою віднайдення аналогів для архітектурних рішень.
Під час археологічних досліджень, розпочатих 28 травня і завершених 19 жовтня 1826 року, були повністю відкриті залишки фундаментів Десятинної церкви, виявлені деталі оздоблення давнього храму (фрагменти фресок, мозаїк, мармуру, шиферних плит, архітектурних елементів), саркофаги, окремі предмети (хрестики, гривні, монети, фрагмент окладу). Розкопки дозволили Єфимову вже в липні скласти план Десятинної церкви, який відрізнявся від плану, складеного К. А. Лохвицьким за підсумками розкопок 1824 року. На думку археологів, які досліджували Десятинну церкву в XX – на початку XXI ст., план Єфимова був значно точнішим [3]. Крім того, Єфимов поєднав на одному аркуші та в одному масштабі креслення двох планів – власного та плану Лохвицького – для уточнення деталей, необхідних для роботи над реконструкцією.
Проект М. Єфимова з відновлення давнього храму не був схвалений імператором. Новий проект, прийнятий та втілений у життя, зробив архітектор В. П. Стасов. Утім, матеріали, отримані під час розкопок фахового архітектора М. Ю. Єфимова, мають велике наукове значення.
Микола Єфимов. План розкопок Десятинної церкви. 1826 р.
Тетяна Ананьєва
Література
1. Ананьєва, Т. 1996. Десятинна церква: коло витокiв археологiчних дослiджень (1820–1830-тi рр.). Церква Богородицi Десятинна в Києвi. До 1000-ліття освячення, Київ, с. 15–23.
2. [Евгений (Болховитинов)]. 1825. План первобытной киевской Десятинной Богородицкой церкви с объяснениями оного. Отечественные записки,21, 59, март, с.380–403.
3. Ёлшин, Д. Д. 2012. Чертежи первых археологических раскопок Десятинной церкви в Киеве как источник для архитектурной реконструкции храма. Seminarium Bulkinianum, 3: к 75-летию со дня рождения Валентина Александровича Булкина, Санкт-Петербург, с.70–94.
Повернутись до ІСТОРИЧНОЇ ХРОНОЛОГІЇ ЦЕРКВИ БОГОРОДИЦІ ДЕСЯТИННОЇ