|
Три споруди X–XI ст., що оточують Десятинну церкву в Києві, – найбільш відомий і вивчений комплекс давньоруських цивільних будівель, відкриття й перші наукові археологічні дослідження яких відбулися в 1907–1914 роках. З того часу вони були неодноразово досліджувані, у тому числі і впродовж останніх років. Утім, залишається ще багато невирішених питань щодо реконструкції архітектурних форм і навіть планової структури цих будівель, про що свідчать і маловідомі архівні матеріали археологічних розкопок початку XX ст. Листи В. В. Хвойки Н. П. Кондакову підтверджують сумніви в достовірності широковідомих реконструкцій «Східного палацу». Єдине польове креслення фасаду мурування (1936 р.) дозволяє запропонувати варіант реконструкції останнього у вигляді зверненої до Андріївського узвозу окремої стіни-субструкції з широким прорізом (арочним?). Короткі звіти С. П. Вельміна 1911 і 1914 років про розкопки «Південного» і «Західного» «палаців» уточнюють стратиграфічні співвідношення залишків монументальних споруд. Саме в цих текстах Вельміним було вперше висловлено думки про симетричність і певну схожість планів «Південного» і «Західного» палаців, які виявилися повністю спростовані за підсумками нещодавніх розкопок. Інше його припущення, про послідовність будівництва «палаців», відображене в планіграфії всього комплексу, вимагає подальших досліджень і підтвердження.
|
Південно-східна споруда («Південний палац»).
Фундаменти біля будинку по вул. Володимирській, 4.
Фото розкопок С. П. Вельміна 1914 р.
ФО НА ІІМК РАН (відб. О. 573.1)