Олексій Комар | Церква Святого Василя князя Володимира Святославича (до проблеми локалізації)

Літопис згадує патрональний храм князя Володимира Святославича лише двічі, і з цих уривчастих згадок постає, що церква Святого Василя мала бути збудованою на місці зруйнованого капища, на пагорбі поза князівським теремним двором, поряд з Боричевим увозом.

До початку ХХ ст. головним орієнтиром для локалізації цього місця виступала Трьохсвятительська церква (колишня Василівська). Проте після її руйнування більшовиками у 1935–1936 роках відкрилися приховані реставрацією давньоруські стіни, які дозволили М. К. Каргеру впевнено ототожнити цю споруду із церквою Святого Василя, зведеною Святославом Всеволодовичем на «Великому дворі» та освяченою 1183 року. Археологічні дослідження ділянки навколо Трьохсвятительської церкви свідчать, що у другій половині Х ст. вона була зайнята курганним могильником, і сюди ж виходив рів укріплень «града Володимира», що робить малоймовірним розташування тут капища й церкви у Х ст.

Альтернативні версії локалізації першої київської церкви Святого Василя тривалий час не мали опертя на археологічні дані, або ж спроби її прив’язки до певних археологічних об’єктів не були достатньо фаховими. Так, зокрема, невдалою слід визнати гіпотезу Д. М. Котишева про тотожність цього храму з рештками споруди, розкопаної 1907 року В. В. Хвойкою у західній частині Старокиївського городища.

Археологічними спостереженнями за реконструкцією сходів Андріївської церкви у 2011 році було виявлено непорушені прошарки кінця Х–XII ст. з включенням будівельних решток кінця Х – початку ХІ ст., ідентичним до матеріалів Десятинної церкви та синхронних палаців. Утім, враховуючи відособленість Андріївської гірки від решти Старокиївської гори, наявність таких прошарків виглядає незрозумілим. Цей факт змушує шукати інші варіанти пояснення, один з яких – їх належність ще одній споруді кінця Х – початку ХІ ст., часу будівничої активності Володимира Святославича. Цілком можливо, що фундаменти цієї споруди, складені з червоного кварциту, були відкриті 1832 року К. А. Лохвицьким на південь від Андріївської церкви.


 «Андріївське відділення» на плані Києва 1834 р. К. А. Лохвицького
 з позначеним місцем відриття фундаментів храму (3)