Авторкою запропоновано нову інтерпретацію походження і призначення срібної пластини зі скарбу, знайденого на садибі Десятинної церкви до 1899 року. Пластина завдовжки 254 мм, прямокутна в перерізі, звужується до кінців від 15 мм до 10 мм і 8 мм і потоншується від 5 мм до 3 мм. Проба срібла висока – 960°; вага – 131,0 г. На одній стороні пластини видно поперечні неглибокі жолобки, що нагадують сліди ударів якимось інструментом без загостреного різального краю. Оскільки жолобками рівномірно покрита вся поверхня, вони, ймовірно, не є випадковими ушкодженнями чи слідами перевірки якості металу. Порівняння з платіжними литовськими злитками, вага й проба пластини дозволяють припускати, що в скарбі був захований деформований литовський стрічковий злиток або ж це місцеве наслідування подібним скандинавським злиткам, яке як предмет наслідування мало схожість із балтійськими виробами та є різновидом стрічкових злитків ХІ ст. – першоджерела так званих «довгих» грошей.
|