|
У 1972–1973 роках С. Р. Кілієвич здійснила рятівні археологічні дослідження на території дитинця давнього Києва за адресою вул. Десятинна, 2. Усі досліджені об’єкти було зараховано до давньоруських, а отримані дані неодноразово залучалися для ілюстрації особливостей містобудування та ремесла давнього Києва як самою авторкою розкопок, так і іншими дослідниками. Детальне вивчення матеріалів колекції з розкопок С. Р. Кілієвич на Десятинній, 2 у 1972 році, що зберігається в Наукових фондах ІА НАНУ, а також архівної документації польових досліджень з Наукового архіву ІА НАНУ, дозволило переатрибутувати археологічні об’єкти поблизу давньоруської Василівської церкви та повністю залучити до наукового обігу матеріали з них. Нові дані уточнюють картину історичної топографії давнього Києва. Інтенсивне використання й заселення ділянки розкопу І у давньоруський час не підтвердилося після верифікації колекції. На підставі аналізу колекції знахідок та польової документації чотири об’єкти з розкопу 1 вилучені з переліку давньоруських і датовані кінцем XIV – першою половиною XV ст. Досліджені тут об’єкти фіксують найінтенсивніше використання ділянки розкопу І – забудову східного краю плато Старокиївської гори за Литовської доби, до нападу Менглі–Гірея у 1482 році. Кілька фрагментів посуду XII–XIII ст. і уламок скляного браслета позначають лише слабкий культурний шар цього періоду. Ще раніше, у другій половині Х ст., ділянка була частиною язичницького курганного могильника. На сусідній ділянці розкопу ІІ, навпаки, виявлено житло першої третини XI ст., проте немає ознак забудови пізнішого періоду, що, вірогідно, пояснюється близькістю до Василівської церкви кінця XII – XVII ст. У XVI–XVIII ст. саме тут влаштовується цвинтар, хоча таких поховань не виявлено в розкопі І, а отже, саме між двома розкопами в післямонгольський час проходила межа церковної садиби.
|
Таблиця 1.
Археологічні об’єкти з досліджень С. Р. Кілієвич 1972 р. на вул. Десятинній, 2:
І–ІІІ – об’єкти кінця XIV – першої половини XV ст.;
ІV – цвинтар Василівської (Трьохсвятительської) церкви;
V – камерне поховання другої половини Х ст.;
VІ – житло першої половини ХІ ст.