|
У 2012–2014 роках відновились археологічні дослідження чернігівського Спасо-Преображенського собору, спрямовані на вивчення його втрачених прибудов: капел, прилеглих до апсид з півночі та з півдня, південної галереї та так званої «хрещальні» (південно-західна прибудова). Північна та південна капели собору – невеликі прямокутні одноапсидні споруди, зведені в техніці «opus mixtum» на цем’янковому розчині. У муруванні північної капели початку ХІ ст. камінь переважає, плінфа використана для фасадних поверхонь, знаки чи позначки на ній відсутні. У муруванні південної капели другої половини ХІ ст. шари каменю та цегли чергуються. Знаки та позначки на плінфі наявні лише в ремонтних конструкціях: вбудованих упритул до стін «стовпах», що відділяють апсиду від наосу. Усього зафіксовано 19 плінф зі знаками 7 типів, серед них і тризубоподібні, з характерною роздвоєною щоглою, що мають аналоги серед знаків на плінфі храму-усипальні та Успенського собору в Чернігові, Михайлівської божниці в Острі. Південно-західна прибудова (хрещальня) початку ХІІ ст. – двоярусна прямокутна споруда з трьома нішами-апсидами, влаштованими в інтер’єрній площині східної стіни першого ярусу. Вона складена з плінфи на цем’янковому розчині у рівношаровій техніці. На плінфі в муруванні лише у трьох випадках наявні знаки на торцях (з них два – тризубоподібні), а на постелі – вгнуті знаки у вигляді ліній. Усі вони мають аналоги на плінфі Борисоглібського собору в Чернігові. Південна галерея Спасо-Преображенського собору зведена у ХІІ ст. Вона проходила вздовж бічного фасаду та поєднувала двоярусну південно-західну прибудову і капелу в південній апсиді. Галерея була складена в техніці рівношарового мурування. На кількох плінфах у її кладці наявні опуклі знаки на вузьких торцях, а на постелі – увігнуті позначки у вигляді ліній.
|
