|
Дослідження присвячено маловідомим фактам знахідки в Києві коштовностей великокняжого періоду та їх долі. Серед них – скарб, знайдений під час каналізаційних робіт у середній частині Трьохсвятительської вулиці в 1905 році, який безслідно зник. Найбільш цінним його предметом була золота висяча печатка. За інформацією І. М. Самойловського, цей хризовул з написом «митрополита всея Роси» нібито було передано до Ермітажу разом зі срібними кільцями, перснями та парою колтів, прикрашених емаллю. Підтвердження достовірності інформації І. М. Самойловського про знахідку скарбу 1905 року, доля якого досі залишається невідомою, та існування золотої печатки з написом вдалося виявити серед архівних матеріалів, а саме в листі В. Є. Гезе до археолога О. А. Спіцина, у якому він повідомляє про окремі придбання колекціонера Т. Т. Кундеревича і додає малюнок цього хризовула. На жаль, малюнок містився в нижній частині листа, під текстом, і був акуратно відірваний О. А. Спіциним, щоб показати його для визначення та експертизи знавцю палеографії і сфрагістики М. П. Лихачову. Оскільки продати в той час виявлені в Києві старожитності було нескладно, чимало стародавніх речей зникало, продавалось, переходило з одних приватних рук в інші. Так, золота з перегородчастою емаллю платівка у формі кіотця із зображенням апостола Марка від діадеми початку ХІІ ст., обставини знахідки якої невідомі, століттями зберігалася в одній з печерних церков Києва, де у ХVІІ ст. для неї був виготовлений золотий футляр, пізніше потрапила до приватної збірки, а в 1982 році була продана Державному Ермітажу.
|
