Бульвар Тараса Шевченка, 34. Садиба родини Терещенків

На бульварі Тараса Шевченка, 34 на перетині з вулицею Михайла Коцюбинського розташована пам’ятка історії та архітектури Києва – маєток Івана Миколайовича Терещенка.

Цей будинок було зведено протягом 1874–1875 років на замовлення Феліції Адамівни Модзелевської – дружини чиновника юстиції, колезького асесора. Проект будинку створив архітектор В. Краузе. Безпосередньо будівництвом керував архітектор-художник В. Якунін.

Будівлю зведено в стилі так званої венеціанської готики. Найхарактерніші її риси – це стрілоподібні арочні вікна та готичні шпилі над другим поверхом. За остаточною редакцією архітектурного проекту було здійснено деякі спрощення щодо вікон другого поверху. Зокрема, було зменшено їх кількість та змінено обриси, а також змінено підвіконні й надвіконні вставки. Автор проекту використав на кожному з поверхів різні види вікон. Наприклад, на першому поверсі – стандартні вікна, на другому – готичні (стрільчасті), а на третьому – арочні. Кутова башта на другому та третьому поверхах має невеликі балкони, а також балкон, що виходить у бік бульвару Тараса Шевченка.

Планування всередині приміщення було звичайним. У будинку було троє сходів.

Особливістю цього будинку були пілястри, що прикрашали фасад та закінчувалися невеликими башточками. Візуально пілястри поділяли фасад на рівні частини за кількістю віконних прорізів, створюючи при цьому своєрідний «крок»: два вікна – башта – два вікна. Фасади будівлі закінчуються невеликими зубцями, що притаманні фортечним стінам замків.

Згідно з даними статистичного відділу міської управи за 1884 рік, будівля займала 210 кв. саженів, а двір – 80,15 кв. саженів. Будівля – кам’яна, двоповерхова з мезоніном, має залізний дах. Будинок одноквартирний, не належить до прибуткових, кількість кімнат – 23. У будинку проживали господар зі своєю прислугою. Більша часимна нижнього поверху була зайнята під каретний сарай і стайню.

Незважаючи на занедбаний стан, будівля на сьогодні майже повністю збереглася. Видовжений бічний фасад будинку виходить на вул. Коцюбинського, а вузький фасад з парадним входом – до бульвару Тараса Шевченка.

Згодом сім’я Модзелевських розширила свої володіння, придбавши у 1876 році сусідню садибу з одноповерховим кам’яним будинком у професора Університету св. Володимира Н. Хржонщевського за адресою Бібіківський бульвар, 32. Після смерті чоловіка Ф. Модзелевська залишилася мешкати в одноповерховому будинку, а двоповерховий маєток продала. Новим власником маєтку став Іван Миколайович Терещенко – старший син одного з найбільших у російській імперії землевласників та цукропромисловців Миколи Івановича Терещенка.

І. М. Терещенко

Іван Терещенко був відомим у Києві колекціонером. Він навчався на юридичному факультеті Київського університету св. Володимира. Після закінчення навчання протягом 1879–1880 років служив у гвардійському артилерійському полку у Варшаві. Після виходу у відставку у квітні 1880 року оселився в Києві, де з 1883-го по 1891 рік входив до складу Київської міської думи. За прикладом свого батька та дядька Федора Артемійовича Терещенка почав збирати колекцію творів відомих тогочасних українських та російських художників, створюючи серйозну конкуренцію відомому московському колекціонеру й меценату П. М. Третьякову.

Будучи дуже заможною людиною, він зміг зібрати власну колекцію з декількох сотень шедеврів українських і російських художників. До складу його колекції входили твори В. Верещагіна, близько 200 малюнків П. Федотова, офорти й малюнки Л. Жемчужникова, роботи М. Врубеля та інших видатних майстрів ХІХ ст.

І. Терещенко, як і інші члени його родини, був меценатом, займався благодійністю. Зокрема, більшість коштів, на які утримувалася приватна художня школа українського живописця й педагога М. Мурашка, надавала родина Терещенків. Упродовж 1875–1900 років родиною Терещенків на утримання школи М. Мурашка було витрачено 150 тисяч карбованців.

Останні роки свого життя І. Терещенко провів на півдні Франції у м. Канни, де лікувався від туберкульозу і де помер 1903 року у віці 48 років.

Після смерті Івана Терещенка у січні 1903 року його старший син Михайло Терещенко отримав більшу частину батькового спадку.

М. І. Терещенко

Згідно з даними адресних довідкових книг, М. Терещенко та вдова І. Терещенка Єлизавета Михайлівна були офіційними власниками цього будинку. Їхня сім’я не проживала постійно в цьому особняку, а у зв’язку зі станом здоров’я І. Терещенка мешкала переважно за кордоном.

За доби Гетьманату 1918 року, який очолював гетьман П. Скоропадський, у будівлі містилося Міністерство шляхів сполучення, очолюване інженером Б. Бутенком. У листопаді 1918 року саме в цьому будинку обирали Директорію УНР. З приходом до влади більшовиків маєток було націоналізовано і його використовували як житловий.

У січні 1918 року під час наступу більшовицьких військ під командуванням Муравйова Київ зазнав значних руйнувань від артилерійських обстрілів. Про це згадував у своїх працях мистецтвознавець Ф. Ернст. Він зазначав, що коли більшовики заволоділи містом, то було втрачено чимало художніх скарбниць міста, а разом з ними й більша частина колекції М. Терещенка.

Під час цього погрому було вкрадено 40 картин різних художників, 188 етюдів та ескізів Верещагіна, одна гравюра Крамського, 3 бронзові статуї та 44 художні альбоми. Ряд картин було вирізано з рам. Серед пропалих картин – твори Врубеля, Рєпіна, Мурашка, Ріццоні, Верещагіна та ін. Те, що вціліло з колекції М. Терещенка під час цих погромів, пізніше опинилося в Київському музеї російського мистецтва.

У 1941 році після проведення первинної інвентаризації на замовлення житлового управління військового округу в будинку деякий час були квартири військовослужбовців; з 1950 року тут розміщувався військовий комісаріат, а внутрішній двір використовували як плац для шикування новобранців. З 1984 року колишній маєток став адміністративним будинком.

Олександр Гонтар
завідувач сектору освітньої роботи
Музею історії Десятинної церкви

Джерела та література

Бульвар Шевченка, 34: Від Терещенків лишилися вітражне скло і металеві сходи. pravda.com.ua

Бульвар Т. Шевченко 34. Усадьба Терещенко. 1874 г. kiev-foto.info

Достопримечательности Усадьба Терещенко на бульваре Тараса Шевченко 34. tut-kiev.com

Неоготика на Бибиковском бульваре. interesniy.kiev.ua