|
У 2022 році минає 50 років від часу сенсаційних розкопок на Подолі, які зробили «революцію» в археології Києва До Дня археолога, який з 2008 року офіційно відзначається в Україні 15 серпня, пропонуємо онлайн-виставку «“Київські Помпеї” – до 50-річчя відкриття подільських зрубів»У 1972 році Подільський загін Київської археологічної експедиції Інституту археології АН УРСР проводив розкопки в котловані метробуду на Червоній площі (сучасна Контрактова площа) Те, що постало перед очима дослідників, перевершило найсміливіші прогнози. Розкопки дали зовсім нову інформацію про масову забудову найбільшого ремісничо-торговельного району Києва. Адже, незважаючи на багату історію Подолу, через щільну міську забудову цього району він майже не досліджувався. Лише розкопками Володимира Богусевича на початку 1950 року в північно-східній частині (вул. Волоська, 14–16), у межах невеликого розкопу, було виявлено зрубну будівлю – так званий будинок тесляра. Уже тоді було висловлено думку про ймовірність знахідок дерев’яних зрубних жител давньоруського часу, аналогічних новгородським. Під час розкопок 1969 року на території садиби № 41 по вул. Ярославській було виявлено майстерню з виготовлення прикрас із бурштину. Того ж року було проведено роботи на північно-західній околиці району (вул. Оболонська, 25). Згідно з висновками дослідників, у забудові Подолу переважали наземні зрубні житла, а періодичні повені визначили їх висотний характер. Але для остаточного підтвердження цієї теорії необхідні були масштабні розкопки з потужною механізованою технікою та спеціальними кріпленнями стін розкопу. У 1971 році в Інституті археології АН УРСР було створено Київську археологічну експедицію, а при ній – Подільській загін для систематичного археологічного вивчення території Подолу (начальник загону Костянтин Гупало). У цьому ж році метробудівці з метою з'ясування геологічної ситуації в районі Контрактової площі почали копати глибокі розвідувальні шурфи (Контрактова площа, Поштова площа, вул. Ярославська, між вулицями Спаською та Хорива). Ці роботи проводили вручну, що дало змогу археологам брати в них безпосередню участь, робити перші кроки у вивчені подільської стратиграфії. Було виявлено характерну її особливість – чергування культурних шарів з напластуваннями піску. Розкопками 1972‑1973 років на Контрактовій площі простежено тринадцять культурних шарів давньоруського часу. Дерев'яні споруди здебільшого мали зрубну конструкцію. Уперше за всю історію вивчення Києва чудова збереженість решток зрубів завдяки герметизації багатометрової піщаної подушки дозволила виявити мало не в первинному вигляді не лише окремі будівлі, але й цілі міські садиби. Зруби виявлено на глибині 12 м від сучасної поверхні. «Київські Помпеї» – так нарекли їх у газетних публікаціях, що з’явилися після сенсаційних розкопок. Водночас проводилися розкопки в котловані метробуду між вулицями Героїв Трипілля і Хорива, а також по вул. Спаській, де було відкрито надзвичайно цікаві житлово-господарські комплекси. У подальші роки зрубні будинки й цілі садиби було виявлено в інших частинах Подолу. У 1973 році було досліджено міський квартал Х–ХІІ ст. на території Житнього ринку. Упродовж 1974–1975 років проводилися археологічні дослідження в районі вулиць Верхній та Нижній Вал, Костянтинівська, 6, Волоська, 17‑19, Зелінського, 3, Жданова, 6–8 (сучасна Петра Сагайдачного), Лівера, Гончарна, 8. Матеріали розкопок дали нові відомості для уточнення особливостей і планування масової забудови Подолу та ремісничої спеціалізації його жителів. Окрім того, на основі дендрохронологічного методу дослідження деревини Михайло Сагайдак встановив вік подільських зрубів – від найдавніших (Х ст.) до найпізніших (ХІІ ст.). Поділ – унікальний історичний район Давнього Києва, земля якого багата на археологічні знахідки, а з відкриттям у 1972 році надзвичайно цінних археологічних об’єктів він неодмінно приваблював археологів. У різні роки в розкопках Подолу брали участь Стефанія Кілієвич (керівник Старокиївського загону Київської археологічної експедиції Інституту археології), Іван Мовчан (керівник Києвоокольного загону Київської археологічної експедиції Інституту археології), Сергій Висоцький (дослідник графіті та фресок Софії Київської), Олександр Авагян (археолог, спелеолог), Людмила Степаненко (лаборант Інституту археології), Людмила Пекарська (студентка Київського університету), Василь Чумаченко (аспірант Інституту археології), Сергій Чернов та багато інших археологів різних поколінь. У 1984 році в складі Інституту археології АН УРСР було створено Подільську постійно діючу археологічну експедицію (керівник Михайло Сагайдак), яка продовжила дослідження в різних кварталах Подолу. Останніми розкопками 2014–2017 років на території Поштової площі було відкрито зруби й частоколи XI–XIII ст., що досить добре збереглися. Наразі цю ділянку прибережного міського кварталу середньовічного Києва занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку археології місцевого значення. Але питання створення на цій території підземного музею залишається відкритим. На виставці використано матеріали наукового архіву Інституту археології НАН України, фондів Музею історії Десятинної церкви та приватних збірок учасників експедиції Володимира Зоценка і Людмили Пекарської. |
