|
Київський князь Володимир Святославич (Володимир Великий), безперечно, є знаковою постаттю в українській історії. За час свого правління він зміцнив державу, провів значні реформи та охрестив Русь, що зумовило подальший вектор розвитку держави як частини Християнського світу. З князем Володимиром Великим в українській історії пов’язано карбування перших монет Київської Русі. Це срібні (срібники, срібляники) та золоті (златники) монети. Князівська грошова реформа пов’язана зі змінами в суспільстві, що відбулись після прийняття християнства державною релігією. Срібники карбувалися за зразком візантійської срібної монети міліарія: відомо чотири типи срібників. На срібниках першого типу на аверсі було зображено князя Володимира з атрибутами царської влади, а ліворуч від князя зображено родовий знак — тризуб, на реверсі монети розташовано зображення Христа. Легенда монети — «Владимир, а се его серебро».
Златник князя Володимира також наслідував візантійську золоту монету солід. Як і срібник, златник мав зображення князя з тризубом зліва на аверсі та зображенням Христа на реверсі. На першому типі цих монет легенда — «Владимир, а се его злато».
Це перші зразки використання зображення князя Володимира Святославича на українських грошах. Пізніше, уже в радянські часи, зображення князя Володимира було розміщено на радянських «ювілейних» карбованцях (монета «1000-річчя давньоруського монетного карбування. 988. Срібник Володимира» 1988 рік, 3 карбованці та монета «1000-річчя давньоруського монетного карбування. 988. Златник Володимира.» 1988 рік, 100 карбованців, монета «1000-річчя хрещення Русі. Пам'ятник князю Володимиру Святославичу», 1988 рік, 25 карбованців). Зображення князя Володимира Святославича знову з’являється на українських грошах уже після проголошення незалежності України. У 1991 році було розпочато процес створення власної грошової одиниці — гривні, проте різка інфляція не дала змогу провести тоді грошову реформу. Країна у 1992–1996 роках використовувала купоно-карбованці. У 1993 році у зв’язку з інфляційними процесами в обіг було введено купони номінальної вартістю: 10 000, 20 000, 50 000, 100 000 карбованців.
На цих купюрах розміщено зображення скульптури князя Володимира Великого (скульптор Петро Клодт). Це пам’ятник князю в Києві (автори Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт, Олександр Тон, 1850–1853 роки) — визначна пам’ятка Києва.
У 1994 році в обіг введено купони, номінальної вартості 200 000 та 500 000 карбованців. На цих купюрах також присутня скульптура Володимира Великого (скульптор Петро Клодт) з київського пам’ятника.
У вересні 1996 року в країні було проведено грошову реформу. Замість купонів введено національну грошову валюту — гривню — та її соту частку — копійку. Обмін відбувався у співвідношенні 100 000 купонів-карбованців за 1 гривню. На банкнотах номіналом 1 гривня основний малюнок лицьового боку — погрудний портрет Володимира Великого в царському вінці, створений художником Василем Лопатою. В обіг було введено два зразки банкнот: банкнота зразка 1992 року розміром 135×70 мм з основним оливковим кольором, де портрет князя розміщено по центру;
банкнота зразка 1994 року розміром 133×66 мм із зелено-коричневим основним кольором, де портрет князя зміщений праворуч від центру купюри. Портрети на банкнотах були виконані рельєфним друком та підписані «ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ».
У 2004 році в обіг введено нову банкноту номіналом в 1 гривню зі зміненим дизайном, а купюри зразка 1992, 1994 років виведено з обігу. На новій банкноті зразка 2004 року, розміром 118×63 мм, із сіро-зеленим основним кольором, також було зображено погрудний портрет князя Володимира Святославича та підписано «ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ».
Це графічне зображення відрізнялося від портрета на попередніх зразках – князь зображений у шапці та має бороду. На другому плані ліворуч від графічного зображення князя зображено перероблений фрагмент із мініатюри Радзивіллівського літопису XV століття.
Тут зображено три фігури: священик з Біблією, служка з панікадилом та князь (у шапці та з бородою). Оригінальна мініатюра в літопису присвячена спорудженню Десятинної церкви князем Володимиром Святославичем. На цій банкноті також розміщено водяний знак у вигляді портрета князя, що відповідає портрету Володимира Великого на лицьовому боці банкноти.
Таким чином, на купюрі розміщено три зображення князя. У 2006 році в обіг вводиться нова банкнота номіналом в 1 гривню, з оновленим дизайном. Банкнота розміром 118×63 мм, з основним жовто-синім кольором, наслідувала загальний вигляд 1 гривні зразка 2004 року. Зображення погрудного портрета князя тут наслідує зразок 2004 року в дещо зменшеному вигляді і також підписано «ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ». Так само зображено князя в композиції з мініатюри, а водяний знак повторює портрет князя.
У 2020 році банкноти номіналом в 1 гривню почали вилучати з обігу. Окрім банкнот сучасної України, князь Володимир представлений на монетах. Так, у 2004 році була випущена обігова монета номіналом в 1 гривню — «Володимир Великий». Метал — алюмінієва бронза, діаметр 26,0 мм, товщина 1,85 мм, вага 6,8 г. Художник і скульптор — Володимир Дем’яненко. На аверсі монети вгорі зображено малий Державний Герб України, унизу — рік карбування, в обрамленні давньоруського орнаменту — написи в три рядки: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети розміщено зображення фігури князя Володимира Святославича, який тримає у правій руці хрест, а в лівій — стилізоване зображення (макет) Десятинної церкви, круговий напис — «ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ». Монету карбували у 2004 – 2006, 2008, 2010 – 2016 роках. У 2018 році в обіг вводиться нова монета номіналом у 1 гривню, метал — низьковуглецева сталь з гальванопокриттям нікелем, діаметр 18,9 мм, товщина 1,7 мм, вага 3,3 г.
На аверсі монети вгорі зображено малий Державний Герб України; унизу — рік карбування (2018), у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту написи в три рядки: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч). На реверсі монети розміщено зображення погрудного портрету великого князя київського Володимира Святославича та круговий напис «ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ». Художники — Володимир Дем’яненко, Роман Чайковський, скульптор — Роман Чайковський. Монету карбували у 2018–2021 роках. Постать князя Володимира Великого також представлена на пам’ятних та ювілейних монетах різних номіналів. Потрібно зазначити, що зображення князя Володимира Святославича на сучасних українських грошах є гіпотетичними й не передають реального портрету князя. До нашого часу не дійшло достеменно підтвердженого прижиттєвого зображення князя, а на карбованих Володимиром Великим власних монетах воно дуже схематичне, що передає лише загальні риси правителя. На сьогоднішній день в обігу використовується 1 гривня із зображенням князя Володимира Святославича у трьох варіантах, яка є дійсним платіжним засобом України: банкнота 1 гривня зразка 2006 року, обігова монета 1 гривня зразка 2004 року (з алюмінієвої бронзи ) та обігова монета 1 гривня зразка 2018 року (з низьковуглецевої сталі з гальванопокриттям нікелем).
Джерела та література Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України, 5. Київ, 2009. Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України, 9. Київ, 2012. Зоценко, І.,Тронь, А. До історії спорудження Пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру в Києві. Радзивилловская летопись: Текст. Исследование. Описание миниатюр / отв. ред. М. В. Кукушкина, кн. 1‑2. Санкт-Петербург; Москва, 1994. Спасский, И. Г. Русская монетная система. Место и значение русской монетной системы в мировом денежном хозяйстве. Ленинград, 1962. bank.gov.ua. Роман Луценко |
Related Posts
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
