Київ, вул. Велика Житомирська, 32.
Уже понад століття цей будинок «прикрашає» одну з найстаріших вулиць Києва – Велику Житомирську. Cлово «прикрашає» на сьогоднішній день доводиться брати в лапки, тому що вже багато років ця будівля перебуває в аварійному стані, очікуючи на дбайливі руки реставраторів.
Немов на глум, на стіні будинку № 32 на вулиці Великій Житомирській красується табличка «ПАМ’ЯТКА АРХІТЕКТУРИ. ОХОРОНЯЄТЬСЯ ДЕРЖАВОЮ».
Центр Киева, безусловно, очень интересное место для прогулок. Помимо достопримечательностей, которые широко известны, здесь можно найти множество удивительных мест, незаметных на первый взгляд, но от этого не менее впечатляющих. Они скрыты от глаз в тихих дворах или в стороне от популярных туристических маршрутов. Такие места привлекают как местных жителей, влюбленных в город, так и путешественников, решивших посетить столицу. Последним стоит заранее поинтересоваться подобными достопримечательностями, и, поверьте, они не пожалеют!
Например, на улице Прорезной в доме 11-б можно найти знаменитый самый маленький лифт в городе.
Кожен з гостей чи мешканців Києва, проходячи повз відновлені Золоті ворота, звертає увагу на дивний будинок зі шпилем, розташований на вул. Ярославів вал, 1. Незвичайна неоготична архітектура вирізняє його з-поміж сусідніх будівель і неодмінно привертає погляд. Серед киян цей дім відомий як «замок барона», про який побутує чимало легенд та переказів. Тож ця пам’ятка столичної архітектури заслуговує на право розповісти нам свою історію.
Про житловий масив Троєщина чули всі, хто живе в Києві. Переважна більшість столичних жителів знає його за назвою однойменного речового ринку, комусь доводилось заїхати сюди в справах чи відвідати друзів, а хтось входить в 300 000 «щасливців», що проживають в цьому непримітному і нецікавому на перший погляд місці. Сірі облуплені будинки радянської доби, досить комфортабельні і привабливі новобудови, маса базарчиків і супермаркетів, дитячі майданчики…так зустрічає гостей найбільший спальний масив столиці. Але мало хто здогадується, що на самій окраїні цієї сірої буденності заховано справжню казку.
У зв’язку з прокладанням станції метро «Контрактова площа» в 70-х роках ХХ ст. розпочалися археологічні дослідження Подолу.
Вулиця Петра Сагайдачного в Києві, прокладена у 10-х роках ХІХ ст. у зв’язку з переплануванням Подолу після великої пожежі 1811 року, стала головною магістраллю Подолу, перебравши цю роль у Покровської.
